Про "херовидців" і про любителів вішання локшини на вуха
Нелегко жити багатьом людям в Україні. Щоб вижити, багато наших громадян виїхають за границю на заробітки. Є люди, які стараються якось звести кінці з кінцями тут. Люди розчаровані в Україні.
У літі Михайло Шморгун написав публікацію «Мовчання хєровидця». Не знаю про кого саме пан Михайло писав, можливо про себе, але мене трохи задів цей допис. Коли прочитав у червні, то думав не відписувати, але зараз вирішив написати. Я так розумію, що якщо людина песимістично дивиться на ситуацію в Україні і публічно висловлює свою позицію, то на неї слід вішати ярлик «херовидця», звинувачувати у провалі справ.
Напишу трохи про своє життя. Моє життя не є легке. Наприклад, доглядаю за хворою мамою. Знаю, що більшість читачів мало усвідомлюють як це важко. Я жию так бідно, що не можу собі дозволити брати участь в акціях протесту. Думаю, що життя багатьох наших людей зараз нелегке. Важко віриться мені у краще майбутнє.
Михайле, а Ви знаєте чому люди розчаровані? Скажу Вам правду: тому, що українцям постійно брешуть про покращення, брешуть про світле майбутнє, брешуть, що ситуація зміниться. В Україні існує дуже небезпечний тип людей, і називається — «політик-брехло». Такі люди говорять солодкі слова, постійно змальовують оптимістичне майбутнє народу, а реальність виявляється іншою. Хтось знає в Україні якусь політичну партію, яка виконала свої обіцянки хоч на 50%? Думаю, що українські політики так само виконують свої обіцянки, як збуваються щотижневі популярні прогнози для людей різних знаків зодіаку, які друкують в газетах і журналах. Можливо, що ті прогнози збуваються краще. Може досить політикам дозволяти вішати нам локшину на вуха?
Чому люди вийшли на акцію, яку організував Михайло Папієв? Де критичне мислення таких людей? Вони не знали, що Партія регіонів бреше? Навіть вийшов пан Тарас Кияк, який вважає себе великим патріотом, він критикував віче на прес-конференції. А його син вішає ярлики людям, придумає нові терміни. Потрібно дивитися на себе. Мені вже від слова «патріот» стає противно.
Думаю, що нам потрібно менше вірити гарним словам політиків, а потрібно більше сподіватися на себе.
У літі Михайло Шморгун написав публікацію «Мовчання хєровидця». Не знаю про кого саме пан Михайло писав, можливо про себе, але мене трохи задів цей допис. Коли прочитав у червні, то думав не відписувати, але зараз вирішив написати. Я так розумію, що якщо людина песимістично дивиться на ситуацію в Україні і публічно висловлює свою позицію, то на неї слід вішати ярлик «херовидця», звинувачувати у провалі справ.
Напишу трохи про своє життя. Моє життя не є легке. Наприклад, доглядаю за хворою мамою. Знаю, що більшість читачів мало усвідомлюють як це важко. Я жию так бідно, що не можу собі дозволити брати участь в акціях протесту. Думаю, що життя багатьох наших людей зараз нелегке. Важко віриться мені у краще майбутнє.
Михайле, а Ви знаєте чому люди розчаровані? Скажу Вам правду: тому, що українцям постійно брешуть про покращення, брешуть про світле майбутнє, брешуть, що ситуація зміниться. В Україні існує дуже небезпечний тип людей, і називається — «політик-брехло». Такі люди говорять солодкі слова, постійно змальовують оптимістичне майбутнє народу, а реальність виявляється іншою. Хтось знає в Україні якусь політичну партію, яка виконала свої обіцянки хоч на 50%? Думаю, що українські політики так само виконують свої обіцянки, як збуваються щотижневі популярні прогнози для людей різних знаків зодіаку, які друкують в газетах і журналах. Можливо, що ті прогнози збуваються краще. Може досить політикам дозволяти вішати нам локшину на вуха?
Чому люди вийшли на акцію, яку організував Михайло Папієв? Де критичне мислення таких людей? Вони не знали, що Партія регіонів бреше? Навіть вийшов пан Тарас Кияк, який вважає себе великим патріотом, він критикував віче на прес-конференції. А його син вішає ярлики людям, придумає нові терміни. Потрібно дивитися на себе. Мені вже від слова «патріот» стає противно.
Думаю, що нам потрібно менше вірити гарним словам політиків, а потрібно більше сподіватися на себе.
12 коментарів
Ще одне. Один з блогерів написав чьоткий коментарний — він має попередню назву «Дурний і ЄС» де прямо назвав народ дурним… Так я категорично згоден з цією оцінкою!
Які політики? У нас, через одного тварюки, в людській подобі! Вони готові брехати один одному заради «бумбонів» і виживання.
Честі нема і гідності не тільки у політиків. Вони дзеркало нашого суспільства!
П.С. Частково погоджуючись з Вашими висновками, повністю не згоден з Вашою тезою про батька і сина Кияків. Це надумана інсинуація, яка не несе в собі жодного змісту. Тарас Романович був є і буде патріотом своєї Батьківщини. Спитайте старших людей, що він і його однодумці реально зробили для Буковини… Спитайте простих людей, старих рухівців… Ви ж їм довіряєте?
«Сподіватися на себе» — це ще одна пастка. Є речі, які може здійснити тільки розлючений натовп.
Думаю писати далі про астрологію. Хоч я деколи у своїх дописах фантазую, але думаю вони будуть більше мати відношення до реальності ніж обіцянки наших політиків. А головне – правда, якою б вона не була.
Ми такі, як ми є. Я про себе можу сказати, що я не є хорошою людиною. Але люблю справедливість. Можливо я був десь неправий, різкий чи неморальний. Якщо так — прошу вибачення.
Вкурсі мене багато чого навчив. І краще я буду помилятися на словах, а буду робити по-справедливому.
На Вас зла не тримаю. Може якісь думки мені не подобаються, але Ваша відвертість наштовхує на нові думки та висновки для «реального» життя…